Дніпро

Найшов  раєм  на  малого  й  жадного
Манив  бідного  спраглого
Спокушав  наукою,  славою
Живив  усією  досконалою.

Нащо  пригледів  бездарного?
Надимаєш  серце  жарною,
Піниш  кров  роздробленого,
Міцною  жагою,  спопелиш  загадкою!

Негідного,  лукавого  зерня  -  невільника
Лишив  без  життя,  без  сну  та  спокою.
Жарна  палає!  Вже  не  лишить  куточка...
Вільно  спалиш  невірного  та  кволого.  Безмірною.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2021
автор: Fills Agler