Ви не паліть, не треба, не губіте,
(Суху траву, знищить вогонь і дим),
А там є світ, що має право жити,
І ця земля - вона також їх дім.
В полоні диму і вогню - все гине
Не буде квітки, ні метелика, джмеля,
А коїть злочин цей лише людина,
Та ще й спостерігає звіддаля.
Не виживе комашка чи пташина,
І не втечуть зайчата й їжаки,
Палає все, горить у клубах диму:
Армагедон від людської руки.
Не скоро ще відновиться природа
Стогнуть вогнем обпечені поля,
Бог рай створив людині в нагороду
Наш спільний дім, ним є наша земля.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2021
автор: синяк