Звичайна жінка

А  я  би  весною  квітла  в  кожному  рідному  серці,
Щоб  бачити  очі  щасливі  навколо  та  у  люстерці.

А  я  би  теплом  зігріла  кожнісіньку  змерзлу  душу  -
Моя  щиросердність  безмежна,  тому  поділитись  мушу.

А  ще  би  світанком  стала,  для  тих,  кого  ніч  втомила
І  зболені  давні  рани  живильними  росами  вмила.

Вітрилом  була  б  у  морі,  водою  в  сухій  пустелі,
А  в  сірі  життєві  фарби  яскраві  лила  акварелі.

Давала  би  силу,  ласку,  віру,  любов  і  надії
І  зіркою  з  неба  впала  б,  здійснити,  щоб  ваші  мрії.

Для  когось  вірна  дружина  і  краща  у  світі  доля,  
Комусь  найдорожча  мама,  чи  Богом  дарована  доня.

Для  когось  далека  мрія,  з  минулих  часів  сторінка,
Та  як  би  мене  не  назвали  -  я  просто  звичайна  жінка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2021
автор: Vita V-D