́( з циклу ,,ЛИСТ ДО ДРУГА")
М.: Як ся маєте, друже? Гартуйтесь! Гуртуйтесь! До праці!
Влучне слово підкиньте у вогнище втомлених днів!
Запалiть смолоскипом багаття, що витлiло в мрацi,
Би живилися люди ним в часi життєвих ,,вiтрiв"...
О.: Ще ж бо мається якось… Гартує нас «курс пандемії"
(Хто б подумати міг, що й на нашу це долю впаде!)
Та здаватись – ніколи! У вогнище, ко́тре ще тліє
З оптимізмом рука моя бульбу в мундирах кладе!
М.: Це ж чудово, що розум та руки не знають спокою,
Бо життя - боротьба i ми в ньому протоптуєм путь!
Ратоборцi встеляють дорогу живою iскро́ю,
Нею живлять себе, нею грiють знеможений люд!
О.: Мусить користь якусь дати навіть остання жарина,
А як скрута мине, назбираємо й слів і дрівцят!
Не діждеться ніхто, щоб пропала моя Україна!
І на «вулиці нашій» ще гамірно буде від свят!
М.: Так i буде, поете, iз вiрою йдiть до костри́ща!
Ваша ватра палає та буде ще довго горiть!
I не вмерти нiколи державi, не впасти до днища,
Коли має людей, що умiють ii так любить!
О.: Коли разом візьмемося всі через милі за руки,
Не чекатимем «дядька» - роздмухаєм спільний вогонь.
Милосердя і правда: це дві головні запоруки,
Донести щоб нужденним тепло розпростертих долонь!
Марiя Дребiт - Олександр Бригас
08.03.2021 Португалiя
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2021
автор: VIRUYU