Чотирнадцята квітка

Чудовий  день  прийшов:  сіяє  сонце  в  небі,
       А  небо  голубе,  немає  зовсім  хмар,
Ось  вітер  відчинив  моєї  хати  двері,
       Аби  побачив  я  весни  нової  чар.

І  дійсно  я  відчув,  як  ожила  природа,
       Зима  напевне  вже  до  небуття  пішла,
Відкрилася  очам  річок  тендітних  врода,
       Пробилися  квітки  та  відступила  мла.

Одначе  досі  є  легкий  зимовий  осад
       У  закутках  душі,  котра  спокійно  спить,
Їй  прокидатись  лінь,  хоча  Усесвіт  просить.

Живу  зимою  ще,  посеред  буйноцвіту,
       Туманний  пілігрим,  але  настане  мить,
Коли  весна  мене  зуміє  захопити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2021
автор: