ти міг існувати століттями
копаючись в пошуках істини
у бруді обмазавшись злиднями
ковтати рядків космовідстані
тебе називали Месією
а іноді плутали з каменем
тебе древні скіфи посіяли
володарі сонця розплавили
і вир часової агонії
дарма у тенета затягував
на зламі людської колонії
ні з ким не ділися звитягою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2021
автор: re_vanta