Перші кроки ранньої весни,
Ніжні квіти за старим вікном,
Весняний подих проситься у сни,
Оживляючи всесвіт за склом.
І біжать дні-години,
І плине час за водом,
І сліди кожної днини,
Все залишаєм за склом.
Вже й забуваєм звідки ішли,
Скільки ідемо і куди маєм дійти,
Вже й забуваєм , що з собою несли,
Загубивши в дорозі , як стомились іти.
Десь знову блукаєм у світах неосяжних,
А на дворі весна дарує тепло,
І світло так близько на стежинах досяжних,
Та лиш його іскри холодним вітром змело.
Наше серце і помисли наші
Оживити прийшла весняна краса!
Та чи зможе краса оживити зір , що у довгому часі,
Крізь невмите вікно на світ спогляда?
Вікторія Болібрух
2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2021
автор: Вікторія Воля