Жінки, як промені

Жінки,  як  промені  в  блакиті,
Як  прохолода  по  весні.
Хоча  й  бувають  сумовиті,
Та  все  ж  в  холєру  чарівні.

Як  в  літню  пору  буревії,
Як  в  полі  коні  скакові.
Русалки  з  Пісні  лісовії,
Подруги  наші  бойові.

Коли  заробимо  то  лають,
Ой,  хитрі  ж  мавки…  чаклуни.
Здається  нам  вони  прощають,
Лишень  до  серця  пригорни.

Жінки  найкращі  наші  в  світі,
Солодкі,  ніжні  і  п’янкі.
Вони,  як  сонечко  в  зеніті,
Як  жар  гарячі  і  палкі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2021
автор: Волиняка