Весна, з-під снігу маски визирають
На рештки наших стомлених надій...
А дні все один одного міняють,
Не дочекавшись здійснювання мрій.
Весна асоціальна — не як ми,
І просто вільна в будь-якім випадку,
Весні не рахуватися з людьми,
Вона лиш за зимою — по порядку.
Вона лише дорогу літу дасть
І піде собі далі мандрувати...
Насправді, що їй до людських нещасть?..
Весна приходить землю оживляти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2021
автор: Ніколя Петрович