Вона мені казала: не ууукай, суко.
І щось про погані гени.
– А ти що?
– А я укала прямісінько в вухо їй.
Натхненно.
Вона йому казала: вже краще – геєм,
аби не з нею –
дівкою проклятою.
А я сьогодні буду з ним спатоньки.
І вчора з ним спала.
І позавчора.
Коли ніч пречорна.
Цур тебе, згинь, – кажу.
Бо вона носить за мною полин
/нащось/,
ним трясе
Я не люблю полину!
Я не люблю гіркого.
Я й не люблю з людей нікого.
А його люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2021
автор: