завтра — в нову дорогу…

і  якось  ти  встанеш  уранці  
за  вікнами  —  пізні  весни
на  стінах  —  життя  у  рамці
роки,  мов  суцільні  квести

богам  не  жалілась  зовсім
науку  кусала-жерла
надщербиш  себе  невдовзі
як  ви́знаєш,  що  померла

цікавість,  жага  і  воля.
заснули  чи  розпрощались?
чи  в  світі  не  стало  поля
куди  б  ти  ще  не  збиралась?

десятки  життів  чи  сотні
не  вистачить  для  усього
лягай,  відпочинь  сьогодні
бо  завтра  —  в  нову  дорогу

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2021
автор: re_vanta