і якось ти встанеш уранці
за вікнами — пізні весни
на стінах — життя у рамці
роки, мов суцільні квести
богам не жалілась зовсім
науку кусала-жерла
надщербиш себе невдовзі
як ви́знаєш, що померла
цікавість, жага і воля.
заснули чи розпрощались?
чи в світі не стало поля
куди б ти ще не збиралась?
десятки життів чи сотні
не вистачить для усього
лягай, відпочинь сьогодні
бо завтра — в нову дорогу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2021
автор: re_vanta