Так не хотіла всіх тих слів…
Не чути – пошматують серце!
І змовчала я, все ж змогла
І в душу зачинила дверці…
Для чого говорити щось,
Коли по вчинкам добре видно.
Йому ж кортіло тих розмов,
Але мені стало огидно…
Не мушу слухати брехню,
Не буду чи хіба примусить?
Дивився він і розумів
Мою таку просту байдужість…
І недоказаність німа
Заполонила всю кімнату.
Душа з полегшенням зітхнула,
Бо невелика ота втрата…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2021
автор: