Мрії — у небо, сма́га — до тіла.
«Не обпечися», — хвиля шуміла.
Схрещені руки під головою.
Обрій гойдає море дугою.
Крила чаїні видно, як коми.
Вкрита голівка брилем з соломи.
На узбережжя — води сувоєм.
Сяє пісочок, вмитий прибоєм, —
Теплий, м’якенький, наче із плюшу.
Бриз навіває солод у душу,
Сіль — на мольберті у незнайомця,
В серці у нього — промені сонця! 4/03/21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2021
автор: Lana P.