*

Підсніжник  дзвенить  кришталево.
Тоненький  піднесений  звук.
Ішла  тут  весна-королева,  
Годуючи  голубів  з  рук.

Замріялось  небо  глибинно.
Торкнувся  вітрець  до  щоки.
На  світі  усе  швидкоплинне,
Минають  і  зими,  й  роки.

І  кожна  весна,  як  надія,
Відродження,  радість  душі.
Хмаринка  у  небі  біліє.
Ну  як  не  згадати  в  вірші?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2021
автор: Далека Зірка