У віршах, що написані рік назад,
у віршах, що написані вік назад,
у віршах, що напишуть життя назад –
годі себе шукати!
Де ріка випускає рукав на схід,
де рука витирає з обличчя піт,
де рокад перетнутих щезає слід –
не помічають втрати.
Вже з гори зіслизає духмяний шовк.
Вже заклин перемерзлих зорин помовк.
Вже без свідків гори, як записки змов!
Час воскресати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2021
автор: шепт