Що уміє так любити,
Вірну дружбу боронити.
Біди всі передбачати,
А також і світлу радість?
Зраду боляче сприймає
І ніколи не прощає,
Помагає в світі жити,
Ніжністю й теплом зігріти.
Віру кликати й надію
Та кохання диво-мрію.
Що ж це трепетно так б"ється?
Це гаряче щире...( серце).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський