Надворі вже весна! І сонечко пригріло,
сніг почав танути і потекли струмки.
Земля з під снігу виглядає почорніло
й рілля чека часу, щоб потепліло,
щоб знову впало зерно із руки.
Земля вчергове подолала своє коло.
Від літа до весни стрімко біжать роки.
З весною ожива в природі все навколо,
і хай поки що навкруги ще голо,
але вже повертаються пташки.
Земна півкуля повертається до Сонця,
на іншій в той же час все стане навпаки.
Ми кожен під крилом ангела-охоронця
у глибині душі десь біля донця
весну леліяли всі залюбки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2021
автор: Павло Коваленко