Sol

Вона  твій  центр,  твоя  смертельна  вісь,  
очам  полуда  ніччю,  зір  уранці.  
Припливів  місячного  збудження  звільнись,  
лови  очей  ясні  протуберанці.  

Торкайся  темних  плям,  що  ось  і  ось,  
цілуй  вуста  космічні  і  жагучі,  
допоки  серце  ще  її  не  розлилось.  
Затемнення  для  тебе  неминуче.  

Будуєш  з  рук  жертовний  Стоунхендж,  
стече  по  то́бі  сік  сонцестояння,  
і  ти  по  крові  тій  білісінькій  пройде́ш,
згорить  хвилина  обрієм  остання.

Змаліє,  стерпне  серцем  кам'яним,  
діра  не  чорна  –  сяє  про́світ,  чей  же.  
А  ти  для  кого  вибухатимеш  і  з  ким:
Альфа  Центавра,  Вега,  Бетельге́йзе?  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2021
автор: Сніг_на_голову