Життя летить не стишуючи хід
Здається, ну чому б так поспішати?
Тільки душа не думає про вік
Напевно ніколи їй роки рахувати.
Чи плаче, чи радіє - як в житті...
Чи їй болить - ніхто того не бачить,
Як зраджують найближчі, навіть ті:
Кого любила - хай їх Бог пробачить.
Тільки в молитві відступає біль,
Усе мине - це варто пам"ятати,
Лиш спогади - немов на рану сіль
Те що минуло - дасть чомусь початок.
Минає все... І ми колись минем...
Наше життя втікає по хвилині,
От тільки душу створену Творцем
Не осягнути розумом людині.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2021
автор: синяк