Ще Літо в зародку дрімає,
Свою жарку очікує пору,
Як колос ніжно дозріває,
Не потурбуючи Весну…
Нехай насниться йому море
В сріблястих зорях світлячків,
Де колисанку ніжно в горах
Виспівує квартет з вітрів…
Не варто Літу прокидатись,
Завчасно землю турбувать,
Бо сни потрібно додивлятись,
Щоб сонцем вправно управлять…
Хай Березень ще відспіває,
Життєвим соком полонить,
То ж Літо хай ще подрімає,
Весну змінити не спішить…
Нехай ще Квітень відгуляє,
Стежки вквітчаючи рядком,
Де Вітер з Небом розмовляє,
Завороживши всіх танком…
Дрімає хай доки Травень,
Зелено з свіжістю впаде,
Куди поважно навіть Півень
Сім’ю на трави поведе…
Нехай послухає веснянки,
Й пасхальний цокіт крашанок,
Щоб на Великдень на світанку,
Хрест уквітчати у живий вінок…
Ще Літо в зародку дрімає,
Бо не прийшла його пора,
То ж хай Весні не заважає
Свої казкові довершить дива!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
2.03.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2021
автор: Lilafea