Мені ненька сукню шила,
Щоби я була щаслива
І стрічки вплітала в коси,
Як ранкові ніжні роси
А з яскравих пелюсточків
Та привабливих листочків
Вишивала мені долю,
Як чарівну в небі зорю
Додавала із калини
Ті червоні намистини,
Ніжність, вроду від весни
Світанкової роси
Спів пташок такий чарівний,
Звук роялю неймовірний,
Сукня звабливо заграла,
Бо любов у ній звучала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906582
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик