бійсь не дурною постати, а мудрою…

ти  їх  ненавидиш.  і  знаєш  причину.
заходять  без  стуку  в  твою  комірчину.
свічку  за  свічкою  палиш:  потріскує.
кардіограму  малює  хтось  рискою.
це  —  твої  гості.  приймаєш,  просочуєш
ртуттю  серветки,  ножі  понаточуєш.
смійся  цукровою  грубою  пудрою,
бійсь  не  дурною  постати,  а  мудрою.
щось  утовкмачити  –  спроби  провалені,
сили  у  баночку,  краще  пов'ялимо.
тихо  занурюйся  в  зморщені  терції,
щастя  —  не  вмазатись  в  жодні  інтенції.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: re_vanta