[i]Вже березень… та сиплеться до ніг
Білявий красень впевнений і впертий.
Танок сніжинок в срібній круговерті –
Останній козир в рукаві зберіг.
Розлогий дуб – могутній восьминіг,
Всміхається красі такій відверто.
В розкішнім сріблі чистий, незатертий
Блищить коштовним сяйвом вранці сніг.
На землю тільки, стомлений, приліг,
Щоб відпочити з вранішніх концертів –
Й розтанув… залишивши на мольберті
Чуттєву згадку про весняний сніг.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: Білоозерянська Чайка