Мабуть Зміючка я насправді,
Як в гороскопах, так в душі,
Навіть повадки маю давні,
Життям бреду немов у сні…
Можливо я ота Зміючка,
Яка давно колись, в Раю,
Адама й Єву спокусила,
Пізнали щоб любов свою…
Бо гріх цей – також Божа Воля,
Адже й життя б не відбулось,
Якби Всевишньому їх долю
Спустить на землю не вдалось…
Бо пише: «… й волос не спадає
Без Його Волі з голови..»,
Тому хіба Господь не знає,
На землю люди як пішли..?
Насправді навіть нагрішити
Без Бога – діло не просте,
Як не захоче допустити,
Пізнати гріх й життя пусте…
Гріхопадінням Бог навчає,
Караючи нас, мов дітей –
Від смертного гріху спасає,
Тьму замінивши часом в день…
Хоча й Зміючка я насправді,
По Волі Божій спокій віднайду,
Вручивши помисли лиш правді,
Життям гріховним я пройду…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
1.03.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: Lilafea