[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fpGPHa1G53M
[/youtube]
Я чую кроки обережні,
Іде омріяна весна.
Вона на вигляд так поважна,
Та поки що не запашна.
Іще не стала до роботи,
Лиш оглядає все навкруг.
Зиму ще треба побороти,
Он знов наслала завірюх.
Літають стомлені сніжинки,
Ледь досягають до землі.
Вони так хочуть вже спочинку,
Літать не звикли у теплі.
Розправлять крила неохоче,
Що толку з них - уже ж весна.
Чому це вітер з них регоче?
Та їх примушує зима.
І сміх, і гріх, вони це знають,
На землю ляжуть відпочить.
Тайком на зиму споглядають:
Невже вона в цей час вже спить?
Весна присіла до престолу,
Чи щось робити пора вже?
Роботи повно, усе голе.
Не варто їй спішить іще...
___________________________-
Мої любі Друзі і Читачі! Бажаю ВАМ
щасливої ВЕСНИ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: Н-А-Д-І-Я