[i]Я тридцять років говорю з тобою...
(Так вірю, що ти поруч весь цей час.)
Стікає свічка теплою сльозою,
Мій вогник віри у роках не згас.
Продовжують в житті моїм світити
І падати любов’ю в кожний вірш
З тобою разом вивчені молитви,
Твоє тепло, дароване раніш,
Для нас ти там заступницею стала,
Несе палку молитву білий птах.
Забракло слів… повір, їх так замало,
Хай мовить серце, як мовчать уста.
Моя бабусю, ангеле мій сивий,
Я дякую за всю любов твою.
Надію маю, що ти там – щаслива,
що ти, моя хороша, у раю.
Що ти живеш у Царствії небеснім
І бачиш наші радощі й жалі.
Бо пам’ять серця та любов не щезнуть
На небі і на грішній цій землі…[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: Білоозерянська Чайка