Книга долі

Ти  дивився  тихо  в  далечінь,
Поглядом  проводив  у  дорогу,
Силует,  як  мерехтлива  тінь
Вже  зникав  із  рідного  порогу

Проводжав,  а  подих  зупинявсь,
Відчувався  смуток,  як  розмаю,
Лист  осінній,  ніби  так  прощавсь  -
Лиш  слова  розносились  -  кохаю

Пропливали  слайди  із  життя,
Ніби  стрічку  тихо  проглядала,
Розпачі  і  милі  почуття  -  
Все  у  книгу  доля  записала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик