Всі птахи й з ними лелеки,
до весни вже не далеко,
повертайтеся скоріш,
ми чекаєм вас усіх...
Птахи є, звичайно, різні,
ми чекаєм їх завжди,
Ранні є, та є і пізні,
скоро вернуться сюди...
Птахи ж, ніби санітари,
шкідників ловлять й комах,
виловлюють й поїдають,
у лісах, степах й садках...
Першими завжди вертають
серпокрилі ластівки,
вони справи свої знають,
і працюють залюбки...
А за ними соловейки,
і зозулі тут, як тут...
І шпаки, і журавейки,
всі за кругом роблять круг...
Дятли, одуди, сороки,
і бугайчики, й дрозди,
костогризи, канарейки,
сиворакші й одуди...
І горобчики, й синички,
і горлички, й голуби,
і рибалочки звичайні,
усі друзі нам вони...
Зберігать й допомагати,
ми повинні їм завжди,
зустрічати, і радіти,
щоб верталися сюди...
Ніжний птах білий лелека,
й чорногузом його звуть,
прилітають із далека,
й з нами поруч тут живуть...
Сніжно-біле оперення,
як поглянеш, зведеш дух,
поміж білим оперенням,
чорне є, тому й чорногуз...
Хоча й чорні є лелеки,
білим родичі вони,
дуже рідкісні це птахи,
їх пожива - плазуни...
Білі, звісно, особливі,
усе більш в селах живуть,
ніжні, вірні і красиві,
і життєва в них є суть...
Люди з радістю стрічають,
і з любов"ю їх завжди,
і вони це розуміють,
й повертаються сюди...
Користь є від них велика,
й неймовірна їх краса,
жаби, миші і полівки,
ховрахи і саранча...
Побачити бува можна,
як лелека у гнізді,
гарний, вишукаший, смілий,
на одній стоїть нозі...
За красу їх неймовірну,
за їх вірність і любов,
вони герої вже постійні,
і легенд, й пісень, й казок...
Всі птахи, то наші друзі,
мабуть знають це вже всі,
в кожний час, в любій окрузі,
ми радієм їх красі...
Якщо в чомусь є потреба,
помагаємо їм ми...
Бачить Бог усе із неба,
відчувають це й птахи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2021
автор: геометрія