Непрохані сльози
дощем на папері
запалюють зорі
прийдешніх віків,
сховалась знемога
за хмари високо,
наснилась дорога
минулих гріхів.
Стежками крізь долю
блукає початок,
не вірить нікому
замріяний дим,
весняне сумління
не сміє мовчати,
коли вицвітає
оздоблення зим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2021
автор: Батьківна