Я тихо схилила чарівнії скроні,
Сніжинка упала мені на долоні,
Сказала привітно - прекрасного ранку
І миттю сховалась у чарах серпанку
А я здивувалась, невже так буває,
Що мила сніжинка ось так промовляє?
І тихо схилилась, щоб мить змалювати
Та буду красуню іще виглядати
Вклонилась низенько та знову дивлюся,
Шукаю красуню та в слід посміхнуся,
Знайду і залишу у тихому ранку,
Щоб знову сховалась у чарах серпанку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик