Дихай

ось  він  гуляє  парком
ось  його  постать  зникла.
що  ж  це  мені  так  жарко?!
кажу  собі  я:  дихай
вдихом  на  повні  груди
видихом  в  чорну  землю
ніби  коханий  всюди
в'ється  барвінком,  хмелем
стелеться,  обвиває
тіло  моє  плющами...
/вишня  посеред  гаю/
перекипіли  чари?
переварилось  зілля?
дзеркало  не  прозоре?
ягоди  переспілі
дикої  мандрагори?
я  з  ним  в  одному  ліжку
я  з  ним  одне  коріння
осінь  збирає  збіжжя
/малоросійська  відьма/
вдих  –  і  квітують  квіти
видих  –  літають  бджоли
тіло  моє  на  вітрі  –
плідне  родюче  поле,
буйна  трава  зелена...
я  так  не  можу  більше
лийте,  дощі,  на  мене

і  проростайте,  вірші

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2021
автор: