Змертвілі пелюстки троянд на порох-
Твої вуста з терпких розчарувань.
Зриваєшся на крик пекучим болем
У відповідь лиш Всесвіт із мовчань.
Твої рядки прикриті пектораллю,
Із вихованих тем і протиріч.
Хоч ми обоє знаємо - даремно
Мереживо прощань торкнеться пліч
Укриє ніжно, сліз солених перли
Вінчатимуть узори намагань-
Не падати у відчай, бо їх жерла
Затягують примарністю бажань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2021
автор: Квітка))