Потічок з гори,де стікає,
і де снігом,покрита гора.
Де вівчар в полонині співає,
і ліси,що ростуть в небеса.
Народився там я і проживаю -
Закарпаття,це моя земля.
Я пісні,Закарпатські співаю -
є Русинською,мова моя.
І по ній,мене кожен впізнає,
бо одна тільки мова така.
Тут троїста,як музика грає,
то Говерла,здригає уся.
Закарпаття,ти моє могуче,
що з народження в душу прийшло.
Я люблю,твої гори і кручі,
і своє оповите річками село.
Тож,хай грають троїсті музики,
Зкарпаття хай,квітне моє.
Як тебе - Закарпаття моє,не любити,
та у душі,не тримати тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2021
автор: Бабич