Я не пишу, а словом б"ю по струнах

Я  не  пишу,  а  словом  б"ю  по  струнах
Душі  моєї.  Й  чи  наповню  вщерть
Сум"яття  всіх  відтінків  тонкорунних,
Де  на  кону  життя,  а  може,смерть.

Я  не  пишу.  Відтінкам  -  Алілуя!
Бо  споконвічне  Слово  -  то  є  Бог.
Незримим  пензлем  знову  домалюю
Ту  дійсність,  що  ділилася  на  двох.

Я  не  пишу.  Злітаю  у  висоти
Блаженних  рим,  що  щирим  словом  п"ють
З  джерел  цілющих  чудодійні  води
І  краплями  натхнення  принесуть.

І  може  хтось  колись  мене  почує...
Відчує  тонкі  фібри  часоплин,  
Що  між  рядками  венами  пульсують,
Струмують  з  втаємничених  глибин.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2021
автор: Тамара Шкіндер