Моя весна не стукає у двері,
не пише статусів: "Чекай мене, іду! ;)"
У неї власний пунктик чи критерій,
якось опівночі присяде на постелі:
"Будь ласка, почитай мені Ду Фу."
Моя весна не любить гамір міста.
Підземки. Потяги. Привіт. Ну, як? Егей!
Піарники, невдахи, егоїсти.
Їй до вподоби тихі пересвисти
птахів, дерев і сонячних людей.
Моя весна – лише моя і ті́лько.
Хай вітер зди́міє і хай мовчать "ВВ",
он, березень вила́днує сопілку,
он, сонце в калабанях бродить – мілко.
Моя весна усе переживе.
2015 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2021
автор: Сніг_на_голову