А той горбок із білими берізками
І нині часто так приходить в сни
Із пролісками гарними розквітлими
Та запахом красунечки-весни.
Сюди ми йшли не так за тими квітами,
Як відпочити, бачити красу,
Подихати весняною ще свіжістю
На повні груди, забувать про сум.
Старі берези стали, є й посохлі вже,
За пролісками теж ніхто не йде.
Та дні чудові ті дитинства нашого
Пам"ять назавжди в серці збереже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський