Прощай, Зима, прощай!
Брудною трішки ти була і біло-ніжна,
То ж холод свій уже скоріше забирай,
Бо остогидлий дуже нинішньо-торішній…
Але тобі спасибі скажем й за красу,
За дні морозні, що були й світанки,
Та вже сплети свою засніжену косу,
У холод заховай, що на небеснім ґанку…
Прощай, Зима, прощай!
Достатньо снігу де відлиги і морози.
Полинь кудись, у інший зледенілий світ,
Назавжди висушивши й наші сльози…
Та знов косу свою із снігу розпусти
Уже в грудневі, чи в січневі сніговії,
Але цьогоріч справді вчасно, прилети,
Здійснити щоб всі сподівання і надії…
Прощай, Зима, прощай!
Бо вже жаркого зачекалися ми Літа,
Яке так скоро, мабуть, приведе Весна,
Коханням нас щоб й щастям обігріти…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
24.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2021
автор: Lilafea