В добрий час, зима, прощай

В  до́брий  час,  зима,  прощай,
Ми  трима́ть  тебе́  не  смієм  !
Знаєм,  знаєм,  що  ти  вмієш  ...
Не  затри́муйсь,  поспішай   !

Натріщалася  морозом,
Рі́чки  всі  скувала  льодом,
Вмить  дороги  замітала,
Кучугу́р понагортала.

Бо́жий  світ  прибрала  славно -     
В  срібні  ба́рви  розписа́ла,
Снігом  я́сним  прикрашала.
Ди́вно  вийшло  все  і  ладно  !

Як  же  гарно  все  зробила  ...
Ні,  мабу́ть,  наворожи́ла   !

Та  не  все  було  так  складно   -
Бурулька́ми  в  нас  швиряла  !
Всіх  моро́зила  нещадно,
Ноги,  в  ожеледь  лама́ла  !  !  !

Все  ти  чесно  відроби́ла,
Та  терпіть  тебе́  -  не  в  силу  !
Наляка́ла  всіх  прогнозом  ,
Що  підкинеш  ще  морозу  !

То,  давай,  нас  покида́й  !
Парово́зом,  пішки,  во́зом  !
Ти,  давай,  скорі́ш,  рушай  !
Шлях  весні́  не  заступай  !

Хай  вона  тепер  всім  пра́вить  ...
З  первоцві́том,   з   дзво́ном  кра́пель  !


24.02.2021  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2021
автор: Родвін