Я іду по стежці де зима,
Так доріжки простеля красиві,
А у слід сміються небеса
Та хмаринки линуть білокрилі
Подивлюсь обабіч, білий сад,
Ніби в квіт убралася калина,
А в подвір'ї милий снігопад
Змалював непрохано картину
Всі паркани цукром притрусив,
Хоч бери та додавай до кави,
Ніби щедрий ранок пригостив,
Нотку додаючи ще до зваби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик