Без знущань

А  назбиралось  тих  людей,
Як  в  дощі,  у  морі  -  води.
Кують  собі  кайдани,
То  глиняні,  то  золоті.

Науки  свого  розому
Не  треба,  не  хочуть...
Кривають  на  полі  чужім,
На  своєму...  Й  навіть  без  води.

Ох  як  тяжкі  ті  наші  язви,
Ох  як  тяжкі  ті  вітри.
Не  свобода  то  золота,
Не  рай  -  в  безчесті  чумака.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2021
автор: Fills Agler