А у кузні тато коваль
Викував паркан чудовий.
Тату син допомагав:
І клепав він, і кував.
Викував казкові квіти –
На паркан щоб їх одіти.
От такий малий ковалик –
Тата гарний помічник.
До роботи із натхненням
Із дитинства він вже звик.
© Віра Дутчак, 2021р.
Більше цікавинок від автора для малюків та мам у проекті @zebrenyatko (Instagram)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2021
автор: Віра Дутчак