Бурульки плачуть, як дівчата…
Життям немов збентежено-сумні,
Весну забули, мабуть, зустрічати,
Бо їх серця завжди холодні й льодяні…
Гіркі й невпинні ллються щирі сльози,
Мов спантеличені теплом в німій душі,
Вже завтра можуть прогриміти грози,
Дощем скропити ніжні ранні спориші…
Бурульки плачуть, як дівчата…
Чи може їх таки розчулила любов,
Серця зболілі що примусила мовчати,
Хоча коханням вже бунтує навіть кров…
Спадають краплі на сніги глибокі,
Мов пропікають променем сердець,
Адже бурулькам сльози ці дівочі
Напророкують почуттям кінець…
Бурульки плачуть, як дівчата…
Так хочу розридатись в унісон,
Або підбитим птахом прокричати,
На серці лід розтанув щоб як сон…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
23.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2021
автор: Lilafea