Тануть сніги й тане лід у серцях,
І стікає струмочків сльозами
На ,окроплений кров'ю ,наш шлях,
Що до Волі веде нас віками .
Полум'я битв, смерть і кровця, і дим...
Тисячі там зостались навіки...
Там загинув твій син , чоловік ,побратим,
Кругом сироти , вдови , каліки.
Ось іде знов весна... Що вона нам несе?
Думка та не дає нам спокою...
Який новий тягар ляже нам на плече?
Чи позбудемось воєн і болю ?
Ми вже хочем весни і у душах й серцях,
І без сліз на похмурих обличчях,
Щоб рястом встелився до щастя нам шлях,
І вже більш не звертав на узбіччя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2021
автор: Калинонька