Я, Часе, не встигаю за тобою.
Чи то такий шалений ритм життя?
Проблеми не минають стороною…
Все хочеться довести до пуття…
А ти біжиш, згортаєш дні і ночі,
Наввипередки навіть і думкам.
А що тобі? Летиш ти світ за очі.
І ні з тобою, ні без тебе нам.
Ти, Часе, довгожитель, може, й вічний.
Не втомлює й безмежний марафон.
Ти популярний, на слуху – публічний,
Живеш без правил і без заборон.
Та слід не ти лишаєш, а людина
За клопіткий короткий власний вік.
Яка ж мені безцінна кожна днина!
А ти й не оглянувся звіддалік.
Біжиш, летиш до станції «Майбутнє»,
Я навздогін гукаю: «Постривай!
Щось в подарунок хочу дати сутнє.
Благаю, Часе, більше часу дай!»
© Галина Брич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2021
автор: Галина Брич