Споріднені, зріднені, вкладені щільно в са́мість,
хребтами зрослися і нервів один клубок.
Фемінна вразливість і теж маскулінна сталість
синхронні у поштовхах чи ухиляннях, бо
мої коливання у маятник твій пере́йдуть.
Розмірені стани напружених нас, ану ж,
затихнемо спокоєм в надрах чужих, де-не́будь –
анатомічно складна особливість душ.
Ви́соко маримо, падаєм нижче, ніж низько,
болі взаємно вимочуєм в оцті й вині.
День вичавить нас під лагідним со́нцевим тиском,
кривавими згустками ми на лютневий сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2021
автор: Сніг_на_голову