Хоч за вікном і погода мінлива,
Зима й весна нині в суперечці,
Та мабуть я, щохвилини щаслива,
Душевно рада Музі – панночці.
Хоча і рідко, до мене заходить,
Веде… до сходу сонця, до зірниці,
На шлях барвистий, сміливо виводить,
До рим. Та до слів - святої скарбниці.
Дякую Богу й цій чуткій дівиці,
Слово українське- в серці плекає,
Прославля мову. Ця мудрість правиці,
Історії скарб - потомкам зберігає.
І я пишу, допоки Божа воля,
Доношу думку, свою до Вас друзі,
Яскраво світить моя зірка- доля,
Знов вкаже шлях по білосніжній смузі.
Дай Боже, зустріть, ще не одну весну,
В поклоні я - перед Вашим талантом,
Втішаюсь , дружбу крізь імлу пронесу,
Дорога наша - засіється житом.
Поети прославляймо землю рідну,
Хай Клуб поезії квітне в суцвітті,
Славімо мову - ніжну, солов’їну
Щоб весь народ, її пізнав на світі!
>>
Шановні друзі - поети!
Щиро дякую за привітання!
Всім бажаю миру і здоров*я!
Натхнення, любові і щастя!
22.02.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2021
автор: Ніна Незламна