І прискорює життя наш рух.
Та метушня нас у полон захопила
І втрачається життєва сила.
А ще й зима з дороги збила.
Снігом все так замело
Й не туди життя пішло,
Заблукало десь воно.
О! Запах весни
Вже чується нам.
І бути весні,
І бути любові,
І бути нам.
За все ми вдячні небесам.
Весна!
Й світліше на душі стає,
Коли весна там є.
Життя прекрасне.
І, якщо Господь нас веде -
Не заблукаємо нігде.
Рівняймо свої дороги,
Щоб не знали втоми ноги,
Щоб світліла голова
Й не спіткнулася нога.
І наша дорога
Веде нас до Бога,
Бога Правди, Життя і Любови.
І вийдем на пряму дорогу,
Коли довіримося Богу.
" В пустині ( своїх сердець) готуйте дорогу для Господа,
рівняйте стежки йому" ( Мт.3.3).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2021
автор: яся