Комусь одразу Бог дав крила,
Комусь примарились вони,
Комусь ті крила як вітрила,
Комусь не видно і спини ...
Комусь не мріялось літати,
Дехто злетів, одразу впав,
Хтось ними світ став затуляти,
Хтось зовсім сплячий в них постав ...
Якось під вечір за роялем
У нотах здогад появивсь,
Що крила ті тому відпали,
Що хтось під ноги лиш дививсь ...
Одразу в небо позлітали,
Про землю всяк одраз забувсь,
Ті крила знов повідпадали,
Крилатий розуму позбувсь ....
*[i]Дякую за ідею Галі Костенко[/i]
[i]На фото - картина Шупляка Олега[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2021
автор: Дружня рука