Облиш мене, моя безсонна совість,
на роздоріжжі вибору не стань.
Змішай мене з землею й кров’ю,
якщо не вбий, то хоча б рань.
Щоб аж під ранок я міг зрозуміти,
що в мені борються два крайніх “я”.
Заради цього так доречно жити…
Я – не святий,
але святе – життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9053
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.11.2005
автор: nobile