Вік за обрій летить сумно…
Хоч на дворі вже майже весна,
Навіть серце якось безшумно,
Відчеканює ритм життя…
Всі літа промайнули сумно,
Половина їх, чи й кінець –
Загубивши десь фарт бездумно,
Свій несу до Небес вінець…
День завершився майже сумно,
А що завтра підкаже хто..?
В моїх мріях якось сумбурно,
Наче стукає сніг в вікно…
Вже й думкам в голові сумно,
Хоч шукаю в них позитив,
Щось міняти вже не розумно,
Бо ніхто про це й не просив…
Прожила на землі сумно,
Не відчувши напливу див,
Я любила життя безумно,
Хоч для щастя забракло сил…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
18.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905237
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2021
автор: Lilafea